Анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії
Анестезіологічне відділення з ліжками інтенсивної терапії було організовано в 1972 році, та являється одним з перших відділень реанімації, що були засновані в Київській області та першим відділенням інтенсивної терапії на Білоцерківщині.
Згідно штатного регламенту відділення розраховане на 6 ліжок. Загальна площа приміщень - 350 м2. Лікувальної площі - 120 м2
Відділення має п'ять палат (з них одна "реанімаційна зала") по 28 м2 кожна, в палатах розміщено 1-3 ліжка.
Завідувач відділенням, лікар вищої кваліфікаційної категорії – Мазур Руслан Володимирович
Мазуркевич Ірина Павлівна - лікар-анестезіолог (в. о. зав. відділення)
Старша сестра медична, сестра медична вищої кваліфікаційної категорії – Фесенко Галина Павлівна
За рік в палатах інтенсивної терапії лікується в середньому від 400 до 450 хворих.
Відповідно до основних завдань персонал відділення:
- Визначає найбільш оптимальний метод анестезії, здійснює медикаментозну передопераційну підготовку, проводить загальну і регіональну анестезії при операціях, пологах, діагностичних та лікувальних процедурах.
- Здійснює інтенсивне спостереження за станом хворих в післянаркозному періоді до відновлення свідомості, дихання та стабілізації кровообігу.
- Проводить за показанням реанімацію та подальшу інтенсивну терапію хворим в інших відділеннях лікувально-профілактичного закладу.
- Проводить лікування хворих в палатах інтенсивної терапії спільно з лікарями відповідних спеціальностей. Завідуючі профільними відділеннями зобов'язані забезпечити участь кваліфікованих лікарів своїх відділень в лікуванні хворих, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії.
- У відділення інтенсивної терапії підлягають госпіталізації хворі з гострими порушеннями кровообігу різної етіології (гостра серцево-судинна недостатність, травматичний, гіповолемічний, анафілактичний шоки та інші), з гострими розладами дихання, функції центральної нервової системи, паренхіматозних органів, гострим порушенням обмінних процесів, хворі у відновлювальному періоді після клінічної смерті, після оперативних втручань, які призвели до порушення функцій життєво важливих органів та систем або при реальній загрозі їх розвитку у хворих з тяжкими гострими отруєннями
